Приходьте на мої концерти, тисніть на посилання та шукайте своє місто: https://mssg.me/yaktak_tour

Батьки бувають різні: в когось вже немає батьків, хтось з ними не спілкується, хтось може поговорити як з найкращими друзями, а хтось набирає раз в 3 тижні. Але знаєте, ким би ми з вами не були, скільки би ми не бачились, де би нас не носило життя – батьки завжди в наших очах живуть. І їх мрії, про те, що би ми з вами були достойними та щасливими людьми – завжди з нами, поки і ми ще тут)

В цьому кліпі я старався передати свої думки і емоції, але я точно знаю, що кожен з вас має свою історію, якою би вона не була, і знаю, що точно кожен з вас по своєму відчуває і знає про що цей трек….
Набери батькам..

Підписуйтесь на канал! Вдячний кожному за підтримку!

Слухайте трек на всіх платформах: https://song.link/YAKTAKBatkam
Мої соцмережі:

YAKTAK:
INSTAGRAM:https://www.instagram.com/yaktak_official/
TIKTOK: https://www.tiktok.com/@yaktak.official?_t=8ccUTEehS3p
FACEBOOK: https://cutt.ly/cOW7RR2
TELEGRAM: https://t.me/yaktakmusic

BOOKING YAKTAK
+380993591455 – Анастасія
yaktak.cooperation@gmail.com

Credits:
Produced by: Stas Chornyi
Lyrics: YAKTAK
Music: YAKTAK, Stas Chornyi, DOVI
Arrangement: Stas Chornyi
Mixing and mastering: Stas Chornyi

Directed/Edit: PUNCHBOX
https://www.instagram.com/bunevych_bogdan/
DOP: ZAHORULKODOP
https://www.instagram.com/zahorulkodop/
Сreative Assistant: Anastasia Romanovska
Cover & Design: Lyubomyr Yakubenko
PR: Юлія Подаваленко

Текст пісні:
А батьки у наших очах живуть
Їх мрії з нами поки і ми ще тут,
І знаєш якщо гудки твої ще йдуть
Набери бо лиш твого дзвінка ждуть

Вечір, знову
І кожен пише тут сторінку свою нову
Сльозу, множу
Та почерком твоїм не писати я не можу

Повторю собі,
вчителя продовження у тобі

А батьки у наших очах живуть
Їх мрії з нами поки і ми ще тут,
І знаєш якщо гудки твої ще йдуть
Набери бо лиш твого дзвінка ждуть

А як би я хотів повернути час назад
Там де спільне фото, на старий фотоапарат,
От би як тоді, коли дні здавались довшими
коли вечорами розмовляли довше ми

Можливо і не розкажу все тут,
вчинки ваші в грудях в мене вже давно цвітуть,
Можливо ці слова і не розберуть на цитат
Навчив не опускати рук я дякую тат

А батьки у наших очах живуть
Їх мрії з нами поки і ми ще тут,
І знаєш якщо гудки твої ще йдуть
Набери бо лиш твого дзвінка ждуть