Подорож автостопом по Канаді: 2000 кілометрів від Калгарі до Ванкувера. Українці в Канаді

Друга частина відео про мою подорож автостопом по Канаді. 16 днів і 2000 кілометрів автостопом від Калгарі до Ванкувера через національні парки, гори, озера та дикі місцевості. Десятки людей, які підвозили нас від міста до міста або допомагали подорожувати дорогами національних парків Канади. Українці й американці. Індійці. Канадці. Китайці. Німці й мандрівники з Нової Зеландії. Ми їздили в машинах, які, здавалося, могли розвалитися в будь-який момент, і з комфортом подорожували у величезній фурі з далекобійником. Ми слухали лісника, який втомився від життя, і дивно переглядалися один з одним, коли шістдесятирічний водій називав нас «чуваки» та «бро», намагаючись усіляко показати, що він теж молодий і “на одній хвилі” з нами. Ми курили траву з хлопцем із Філіппін і провели три чудові дні в компанії вуйка зі Львова, який запросив нас у гості до своєї хати. Ми іноді забували купити їжу, але пиво завжди було в рюкзаку, і часом доводилося снідати, обідати й навіть вечеряти ним. 😅 Ми нелегально ночували в покинутих кемпінгах, ходили лісовими стежками, які були закриті для туристів. Втікали від поліції. Билися з мос**лями, яким дали добрячого тягла просто на дорозі, розбивши їм пички за їхню зухвалість і нахабність. Готували українську їжу в хостелі для кількох десятків мандрівників з усього світу й раділи кожному дню! Ми жили просто й просто жили, прокидаючись щодня в новому місці, не маючи уявлення, куди сьогодні приведе дорога. Деяким людям дуже страшно жити в невідомості, без плану й чіткого розпорядку дня. А я, навпаки, вбачаю в цьому максимальну свободу та натхнення. Іноді ми за десять хвилин вирішували, куди їдемо, і навіть якщо випадково плани змінювалися, і черговий водій підвозив нас не в те місце, ми тільки раділи, адже куди б ти не потрапив, усюди чекали пригоди й неймовірні зустрічі! #автостоп #канада #подорожі