🇺🇦 Личаківський цвинтар. Львів. Пішохідна екскурсія. Найстаріший некрополь Європи. Грудень 2022

Личаківський цвинтар існує з 1786 року — після того, як австрійська влада заборонила ховати людей на старих кладовищах, розміщених тоді в місті навколо храмів. Відтоді був одним із 4 цвинтарів Львова (решта три давно не існують) і призначався для Середмістя і IV дільниці Львова. На цвинтарі ховали здебільшого заможних і видатних мешканців міста, хоча ще на початку XVI ст. цю місцевість уже використовували для поховань знедолених. Національність похованих була різною, про що свідчать написи на пам'ятниках різними мовами: латиною, польською, німецькою, голландською, румунською, грецькою. А найдавніший напис російською є на могилі українського вченого, історика та етнографа Дениса Зубрицького (1777—1862).[1] Цвинтар розпочинався з ділянок, які нині займають поля 6, 7, 9, 10, 14. Найдавніші збережені могильні плити Личакова належать до 1787 і 1797 років. У 1790, 1804 та 1808 роках відбулося значне розширення площі кладовища коштом купівлі прилеглих земельних ділянок від приватних власників. Наступне розширення кладовища відбулося 1856 року. Тоді університетський ботанік Карл Бауер разом із керівником цвинтаря Титом Тхужевським впорядкували територію. Були сплановані алеї та доріжки, кладовищу надали характеру паркової зони. Згідно з австрійським законодавством, могили, за якими ніхто не доглядав і за які не сплачено протягом 25 років, можна було зрівнювати із землею, а на їхньому місці дозволялися нові поховання. На Личаківському цвинтарі було встановлено каменедробарку для подрібнення старих пам'ятників. Отриманий таким чином матеріал використано для фундаментів мурованої огорожі цвинтаря і для шутрування доріжок.[2]. Через те трьохсотрічної давності надгробних плит на Личакові збереглося не так уже й багато, хіба що плита з вірменським написом і датою «1675» та ще кілька[3]. У 1875–1876 роках скульптори Леопольд Шімзер і Юзеф Шидловський вирізьбили зі старих надгробків кам'яну неоготичну браму за проєктом архітектора Юліуша Гохберґера. На брамі вмонтовано барельєф, що зображує Ісуса Христа, роботи Еміля Шредля Дякую за перегляд відео. Сподіваюся, Вам сподобалась екскурсія. Будь ласка, якщо вам подобається, ставте лайки та підписуйтесь на канал, щоб бачити нові тури. lviv city walk. Україна. /Львів війна\ Дуже дякую всім хто допомагає та підтримує канал! Це відео вийшло завдяки вам! monobank 5375414139096837 А-Банк 5375235103280648