НАЙБІЛЬШИЙ ПОТОП В ІСТОРІЇ ЗЕМЛІ: як Атлантика повернула Середземне море

На початку 1960-х інженери, які бурили свердловини біля Асуана в Єгипті, знайшли під Нілом ущелину в граніті. Її дно лежить приблизно на 200 метрів нижче рівня моря, хоча до моря звідти понад тисячу кілометрів. Річка не може врізатися нижче моря, в яке впадає. То куди ж поділося море? Ця «неможлива» діра веде до однієї з найдивніших сторінок історії Землі — мессінської кризи солоності. Близько шести мільйонів років тому Середземне море відрізало від Атлантики. Воно втратило значну частину води й залишило по собі приблизно мільйон кубічних кілометрів солі — щось на зразок велетенського Сиваша, що працював сотні тисяч років. А близько 5,33 мільйона років тому Атлантика повернулася через Гібралтар, можливо, у найбільшому потопі в історії планети: на піку це як 60 000 Дніпрів водночас. Крок за кроком розбираємо докази: поховані каньйони Нілу та Рони, загадковий рефлектор під дном моря, соляні керни судна «Гломар Челенджер», що розповіли ізотопи хлору, канал під Гібралтарською протокою та гору уламків під Сицилією. А ще — давній Паратетіс, від якого походить наше Чорне море, і те, що науковці досі обговорюють. А де б ти хотів опинитися: на соляному дні за кілометри нижче океану чи на пагорбі над Гібралтаром, дивлячись, як повертається Атлантика? Пиши в коментарях. Розділи: 0:00 Діра під Нілом 1:25 Поховані каньйони 2:31 «Гломар Челенджер» і соляні керни 4:28 Як загубити море 5:27 Африка зачиняє ворота 6:35 Мільйон кубічних кілометрів солі 7:48 Пустеля чи ропа? 10:46 На самому дні 12:42 Двері відчиняються біля Гібралтару 14:02 Канал і потоп 15:44 Водоспад під Сицилією 17:12 Повернення до Асуана Джерела: Garcia-Castellanos D. et al. (2009) Catastrophic flood of the Mediterranean after the Messinian salinity crisis. Nature 462, 778–781. Micallef A. et al. (2018) Evidence of the Zanclean megaflood in the eastern Mediterranean Basin. Scientific Reports 8, 1078. Gvirtzman Z. et al. (2022) Limited Mediterranean sea-level drop during the Messinian salinity crisis inferred from the buried Nile canyon. Communications Earth & Environment. Aloisi G. et al. (2024) Chlorine isotopes constrain a major drawdown of the Mediterranean Sea during the Messinian Salinity Crisis. Nature Communications. Hsü K. J., Ryan W. B. F., Cita M. B. (1973) Late Miocene desiccation of the Mediterranean. Nature 242, 240–244. Рельєф: NOAA ETOPO1 Global Relief Model. Сцени потопу, сухого дна та водоспаду під Сицилією — ілюстрації наукових гіпотез, згенеровані за допомогою ШІ, а не зйомки. Музика: "Penumbra", "Passage of Time", "Juggernaut", "Hymn to the Dawn" by Scott Buckley – released under CC-BY 4.0. www.scottbuckley.com.au "Investigations", "Floating Cities", "Thinking Music" by Kevin MacLeod (incompetech.com), licensed under Creative Commons: By Attribution 4.0 License, http://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ "Wail of Sand" by Amurich (Pixabay Content License) Зображення з Wikimedia Commons: Будівництво Асуанської греблі, 1964: Manfred Niermann, CC BY-SA 4.0 Пустеля Данакіль: Atypeek DGN, CC BY-SA 4.0 Даллол: A. Savin, Free Art License; Ji-Elle, CC BY-SA 3.0 «Гломар Челенджер»; Асуан, 1964; Гібралтарська протока з МКС (NASA): суспільне надбання Стокове відео: Pexels. Звукові ефекти: Freesound (CC0). #СередземнеМоре #геологія #наукапоукраїнськи