ЄС як колоніальний ринок для наддержав

Зелений курс чи пастка? Як ЄС сам себе загнав у економічну залежність Оберіть зручний спосіб підтримки проєкта 💰: 💸 https://uadd.me/GTBT_UA Дональд Трамп нав’язав Європі торговельну угоду, згідно з якою ЄС зобов’язується закуповувати скраплений природний газ, нафту та мікрочипи на суму 750 мільярдів доларів, не отримавши при цьому симетричних зобов’язань від США. Тим часом Сі Цзіньпін із неприхованим задоволенням спостерігає, як державні китайські корпорації, що отримують субсидії від уряду, витісняють європейських конкурентів — від виробників акумуляторів і вітряків до автовиробників. Навіть Катар, крихітна пустельна країна, продемонстрував Європі, що одного попереджувального листа достатньо, щоб Брюссель почав відступати від своїх принципів. Колись Британська імперія відправила б з Портсмута цілий флот канонерських човнів, щоб змусити впертого еміра піти на поступки. Тепер можна лише виявляти покірність. Що сталося з Європою, яка колись диктувала умови всьому світу? Як можливо, що «Зелений курс» — проект, створений армією з 32 000 брюссельських бюрократів, який мав зробити Союз лідером 21 століття, — став інструментом його економічного пригнічення? До такої міри, що мешканці Вольфсбурга, одного з найбагатших міст Європи і серця її ключового промислового лідера, раптом почали боятися за своє майбутнє і масово виставляють свої будинки на продаж? Як Європа стає колоніальним ринком для наддержав?