Геополітика майбутнього: рідкісноземельна війна між Китаєм і США
Оберіть зручний спосіб підтримки проєкта 💰:
💸 https://uadd.me/GTBT_UA
«Близький Схід має нафту, а Китай – рідкісноземельні метали», – ці пророчі слова сказав Ден Сяопін під час візиту до Внутрішньої Монголії 32 роки тому, коли ніхто не мріяв про айфони чи виробництво мільйонів електромобілів. Бачення Ден Сяопіна не вперше стало реальністю, яка дала його наступникам потужний інструмент впливу.
У 2025 році Китай контролює понад 90% світового виробництва рідкісноземельних елементів – групи з 17 металів з назвами, що звучать як з підручника алхімії: неодим, диспрозій, тербій, самарій… Ці непримітні елементи є ключем до глобального технологічного домінування.
Саме тому, коли Дональд Трамп оголосив торговельну війну з Китаєм, Сі Цзіньпін застосував свою найпотужнішу зброю – контроль над цими стратегічно важливими мінералами. Одного китайського ембарго було б достатньо, щоб залишити американську армію без мінералів, необхідних для виробництва винищувачів F-35, безпілотників Predator, «розумних» бомб JDAM або ракет «Томагавк».
Економічна зброя Китаю виявилася більш небезпечною, ніж балістичні ракети.
Але історія вчить нас, що технологічна перевага рідко триває вічно. Ще 20 років тому США були найбільшим у світі імпортером нафти, залежним від примх країн Перської затоки. Завдяки сланцевій революції за 10 років вони стали її найбільшим виробником.
Чи чекає подібний сценарій на ринок рідкісноземельних елементів? Від родовищ у Вайомінгу, що обіцяють багатства, які перевищують китайські ресурси, до вугільної золи в Мобілі, штат Алабама, і переробки гірничодобувних відходів в Ексетері, штат Нью-Гемпшир, – технологічний прогрес дає американцям надію на зміну правил гри. Додайте до цього стратегічні угоди з Україною та Демократичною Республікою Конго, або бажання взяти під контроль Гренландію – американський наступ набирає обертів.
Не дивно, адже ставки у цій великій грі не просто трильйони доларів. Це битва за майбутнє глобальних ланцюгів поставок, технологічну незалежність і, зрештою, за те, хто буде правити світом у 21 столітті. Ласкаво просимо до Доповіді двадцятих.
Будьте першим, хто прокоментує