Хортиця і Великий Луг. Між вогнем і відродженням

Плавнева частина Хортиці кінець літа 2026. Землі, що ще три роки тому лежали під водою — до того як 6 червня 2023 року окупанти підірвали Каховську ГЕС. Цього разу ми приїхали сюди з нідерландським письменником Томмі Вірінгою (Tommy Wieringa), амбасадором фонду Protect Ukraine, і фотографом Хенком Вільдшутом (Henk Wildschut) — побачити на власні очі, що залишає по собі війна і що вже встигла відвоювати природа. Картина разюча: старі дерева часів водосховища гинуть у вогні, а поруч уже потужно піднімається молодий ліс. Хоча і він подекуди потерпає від пожеж. Голандців насамперед цікавили питання екології та життя людей та відновлення природи під постійними атаками російських агресорів. Вони хотіли на власні очі побачити, як тут одночасно відбувається і відновлення і переродження природи — цю дихотомію життя й руйнування. А ще — зрозуміти віддалені наслідки, які проявляються лише зараз, через три роки, і спробувати збагнути що ще може проявитися в майбутньому. Не менш важливим було зрозуміти, як усе це переживають люди: гості спілкувалися з місцевими мешканцями на березі — рибалками, перехожими. Хенк Вільдшут фіксував усі ці процеси на фотокамеру, аби донести візуальні свідчення руйнувань і відновлення до світової аудиторії. Разом із нами був в. о. завідувача відділу охорони пам'яток історії, археології та природи Національного заповідника «Хортиця» Михайло Муленко. Він фахово розповів про нагальні виклики та наголосив наскільки важливо висвітлювати у світових медіа екологічні проблеми та щоденну реальність прифронтових територій. Під час моніторингу ми побачили вражаючий контраст. Старі дерева, що сформувалися за часів існування водосховища, поступово відмирають і потерпають від вогню, натомість новий молодий ліс потужно відроджується й повертає собі землі Великого Лугу. Водночас Михайло показав місця прильотів російських ракет, боєприпасів і дронів, які спричиняють пожежі. Зокрема ми оглянули місце нещодавнього падіння «Шахеда». Окрім вогню, існує ще одна серйозна проблема — забруднення вуглецевим волокном (carbon fiber). Якщо класичні металеві боєприпаси з часом розкладаються й окислюються, забруднюючи ґрунт важкими металами, то синтетичне карбонове волокно взагалі не деградує в природному середовищі. Воно залишається в екосистемі назавжди, і єдиний спосіб його прибрати — ручне очищення. Однак служби заповідника фізично не встигають це робити через дефіцит персоналу, високе навантаження та постійну безпекову загрозу. Попри всі руйнівні чинники, природа Великого лугу та Хортиці зокрема демонструє колосальну здатність до відновлення. Дякуємо Томмі, Хенку та їхній команді — за візит і за те, що розповідають світу правду про Україну. #хортиця #великий_луг #каховське_водосховище #екоцид #відновлення_природи #природа_україни #екологія_україни #плавні #плавні_хортиці #збереження_природи #екологічний_моніторинг #екологічні_наслідки_війни #зелене_відновлення #охорона_довкілля #carbon_fiber #забруднення_довкілля #прифронтові_території #запоріжжя #запоріжжя_сьогодні #tommy_wieringa #protect_ukraine #томмі_вірінга #нідерланди_україна #підтримка_україни #журналістика #національний_заповідник_хортиця