я хапаю хвилини з тобою мов краплі дощу

Моїй Марії ............................................................................. ............................................................................. ............................................................................. ............................................................................. ............................................................................. ............................................................................. я хапаю хвилини з тобою, мов краплі дощу відкриваючи жадібно рот і примруживши очі я не хочу нічого казати, я просто мовчу насолоджуюсь кожною миттю останньої ночі скільки бачитиму спросоння ще твій силует скільки чутиму, наче ти тут, непомітно присутня все закінчиться стрімко, поповнивши ряд новелет у добірці "життя, що відкладене десь на майбутнє" скоро ранок, валізи, і час тобі їхати знов цикл, що ми запустили два роки тому, і відтоді я не знаю, чи здатна наука довести любов та мені її вкотре довозить у Київ цей потяг ти чекай мене! правда! послухай, коли повернусь вдіну куртку, що досі висить біля виходу з дому, ти запросиш мене погуляти по місту нічному я впаду на коліна й в коліна твої головою віткнусь ............................................................................. ............................................................................. ............................................................................. ............................................................................. ............................................................................. .............................................................................