TEMU, Aliexpress роблять українців біднішими і знищують місцевих виробників | Ціна держави

➡️ПІДПИСУЙТЕСЬ НА КАНАЛ⁨ @costua Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua спонсором на YouTube https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join Переказ карткою https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342 Все більше товарів реалізуються через інтернет, оминаючи традиційні мережі роздрібної торгівлі. Лідерами на цьому ринку є китайські маркетплейси. Їхня популярність в багатьох країнах світу, в тому числі, і в Україні, обумовлена цінами, які часом в декілька разів нижчі, ніж у інших продавців. До роботи цих платформ існує маса претензій. Значна частина небезпечних товарів на ринку ЄС продається саме через онлайн-платформи. Йдеться про косметику з перевищенням норм шкідливих речовин, дитячі іграшки з токсичними фарбами, електроніку з ризиком займання. Регулятори Франції та Німеччини масово вилучали електроприлади, замовлені через китайські маркетплейси, через невідповідність стандартам ЄС. Світовий ринок підробок обчислюється сотнями мільярдів доларів щороку. Глобальна торгівля підробленими товарами у 2021 році досягла 467 млрд доларів США. Китай залишається основним джерелом контрафактних товарів, на який припадає 45% усіх зареєстрованих вилучень. Бренди на кшталт Nike, Adidas, Apple вказують на продаж фейків через міжнародні маркетплейси та ініціюють судові процеси. Дешеві товари - це не знижка 70%, це 100% підробка. Деякі китайські застосунки стали об’єктами перевірок у ЄС щодо дотримання правил GDPR через агресивний збір метаданих та поведінкової інформації Фіксують скарги на китайських тех гігантів за незаконну передачу даних до Китаю. ЄС і США запровадили обмеження на імпорт продукції, пов’язаної з примусовою працею в Сіньцзяні. У 2024 році в ЄС набув чинності регламент про заборону продукції, виготовленої з використанням примусової праці. За фасадом “дешево і швидко” ховаються питання безпеки, фейків, даних і прав людини. Китайські електронні майданчики також підривають державні бюджети інших країн, оскільки масово постачають товари через механізм дрібних посилок із заниженою митною вартістю. У ЄС діє спеціальний режим Import One Stop Shop (IOSS), який дозволяє дистанційні продажі товарів вартістю до 150 євро оподатковувати ПДВ у спрощеному порядку ще на етапі покупки. Лише у 2024 році до ЄС було імпортовано 4,6 мільярда таких товарів із низькою вартістю, - це 12 млн посилок щодня; 91% із них надходять саме з Китаю. У Франції у 2025 році зафіксовано майже 10 мільярдів євро недонадходжень ПДВ, і серед ключових причин влада називає заниження вартості посилок з e-commerce платформ. У Румунії річні фіскальні втрати від прямих поставок із позаєвропейських платформ оцінюються у близько 2,1 млрд євро. Йдеться про багатомільярдні збитки, що прямо б’ють по доходах державних бюджетів. Проте, схоже, часи процвітання китайської електронної комерції змінюються. Цей поріг у 150 євро роками використовувався для: дроблення відправлень на дрібні партії; заниження митної вартості; уникнення повноцінних митних процедур і контролю. Система, що створювалась для полегшення життя споживачів, перетворилась на величезний фіскальний «фільтр з дірками», що дозволяє підтримувати невиправдано низькі ціни. Європейська комісія прямо пов’язує рішення про скасування порогу 150 євро з масштабними зловживаннями через недооцінку вартості товарів. Через вибухове зростання потоку дрібних посилок ЄС уже погодився на тимчасовий збір у 3 євро за кожну таку відправку з липня 2026 року. Як китайські маркетплейси знищують місцевий бізнес, порушують правила праці і торгівлі та роблять людей біднішими у нашому відео. Це відео створено завдяки підтримці Atlas Network 00:00 Вступ 05:28: Велика трійка. AliExpress 06:50 Shein 08:31 Temu 10:43 Чому так дешево? 13:54 Шпигун в телефоні 20:08 Не вкрав, а знайшов 24:08 Дрібні посилки - великі прибутки 34:11 TEMU та інші китайські маркетплейси - вороги економіки України 36:12 Кінець епохи #temu #aliexpress #китай