Український Дракула: як чернігівський полковник та улюбленець Мазепи зажив слави вампіра

#ІсторіяДляДорослих, #графДракула, #українськийДракула Легенда про графа Дракулу — чи не найпопулярніша у світовій масовій культурі. Як відомо, історичним прототипом Дракули був жорстокий господар Валахії Влад III Цепеш, що жив у 15 столітті. Проте мало кому відомо, що в Україні був свій «Дракула». Мова про улюбленця гетьмана Мазепи чернігівського полковника, генерального обозного Василя Дуніна-Борковського. Містичні розповіді про нього можна зустріти в працях українських етнографів 19 століття і навіть в газеті «Чернігівські губернські відомості» за 1888 рік. Чернігівська легенда твердить: на початку 18 століття у місті почали загадково зникати люди. Поповзли чутки, що їх викрадає упир – померлий кілька років тому полковник Василь Дунін-Борковський. Ще за життя його пов’язували з нечистою силою – у церкву не ходить, вдень його взагалі не видно, працює переважно вночі. А ще володіє таємними знаннями. Тож зникнення людей – точно його рук, точніше зубів, справа. Мовляв, випиває з посполитих усю кров і кидає бездиханні тіла у криницю свого маєтку. Чутки ці почали обростати деталями. Мовляв, на власні очі бачили, як покійний полковник посеред ночі виходить з могили у стіні Єлецького монастиря, сідає у карету, запряжену чорними конями та їде через місто до свого маєтку, де вказує рукою на криницю. Але що у цій легенді справжнього, а що вигаданого? Чи справді Дунін-Борковський був упирем? Чому врешті зникло його поховання? Разом з епітафією, яку написав той самий архієпископ Іван Максимович? І до чого тут Росія?