Перейти до вмісту
Плеєр YouTube · завантажиться за натисканням

ВідеоМузикав індексі з

Олег Скрипка - Плакала і зітхала

7 тис. переглядів на YouTube · опубліковано

Слухайте альбом «Номад» на всіх платформах: https://orcd.co/nomad- «Вітаю тебе, мій дорогий і вдумливий слухаче. Ось тобі – захоплююча подорож мандрівника, нестримного номада дев’ятьма світами, далекими краями, дев'ятьма планетами зіркової системи під назвою НОМАД», – Олег Скрипка. Олег Скрипка вряди-годи презентує свій новий вже четвертий сольний альбом «Номад» – дев’ять музичних історій, об’єднаних образом мандрівника, який вирушає у подорож крізь різні стани, експіріенси й світи. «Номад» – це приголомшлива подорож мандрівника дев’ятьма краями, захмарними далями. Кожен трек – окремий світ, свій настрій, напрям із власною історією. Порою – пристрасть і кохання, десь – спогади, самотність і журба, а часом – і французький шарм, і легкий бешкет. А десь – ріднесенька земля, в яку зрештою ведуть усі дороги. І тут трапляється грайлива «Плакала і зітхала». Бешкетна і прекрасна, й абсолютно олдскульна пригода – спогад на вірш славетного львів'янина Юрія Винничука. Історія, що сповнена львівського гумору, романтики та особливого шарму бурхливих 80-х. Тут оживає атмосфера міста Лева, тут – вулички й кав’ярні, міський гармидер, атмосфера, і звісно, ті кобіти чарівні. На мить здається, що номад завершує свій шлях, бо знайшов кінцеву точку, де добре йому врешті решт. Але ж то ні, то лиш частина є маршруту, і треба знов рушати далі. Шукати щоб й Грааля чашу заповітну віднайти. Текст пісні: Місто булькало, місто плямкало, І котилося із-під ніг. Я поклав руку на її тіла клямку, Натиснув обережно та відчинити не міг. На божевільнім бальконі Вона тремтіла, не відмикалась, Я підбирав ключі всіх можливих ґатунків, А вона з уст моїх текла – стікала Крапельками цілунків. Вона тремтіла, не відмикалась, Я підбирав ключі усіляких ґатунків, А вона з уст моїх текла – стікала Крапельками цілунків. Балькон зненацька в ту мить розгойдало, Та я нічого зробити не міг. Ми разом з бальконом додолу впали І вгрузли в холодний міщанський сміх. Дядьки мордаті, тітки пузаті Нас оточили довкіл. А ми в центрі Львова лежали, як в хаті, І не встидались оголених тіл. Дядьки мордаті, тітки пузаті Нас оточили довкіл. А ми в центрі Львова лежали, як в хаті, І не встидались оголених тіл. Плакала і зітхала Тіла її сопілка, Рук моїх не пускала Ніг роздвоєна гілка. А на тій гілці квіти біліли, Листя, що пахло сонцем – грозою. Пташка на гіллі Крилами билась, Накрита моєю рукою. Грай, сопілонько, та не сумної, Грай в сорочку розпачу вбрана. Хай молоко твоїх звуків гоїть Стебла моєї рани. Плакала і зітхала Тіла її сопілка, Рук моїх не пускала Ніг роздвоєна гілка. Слідкуй: ✪ https://linktr.ee/OSkrypka ✪ ✪ https://orcd.co/oleg_skrypka ✪

Коментарі


Щоб написати, увійдіть.

Коментарів ще немає. Ваш буде першим.

Цей канал 502 відео в індексі

Більше від «Oleg Skrypka»

Усі

Шорти цього каналу