Народний оборонпром. Героїчна історія бандеромобілей та інших шушпанцерів в боях за Донбас.

Після драматичних боїв за Іловайськ у 2014 році до рук бойовиків потрапило щось: чи то машина з постапокаліптичних фантазій "Шаленого Макса", чи то іржавий Tesla CyberTruck. На відео сепаратистів зберігся захоплений КамАЗ добровольчого спецбатальйону міліції "Дніпро-1", наглухо захований під незграбним панциром із зварених металевих листів. У мережі саморобний броньовик в стилі кіберпанк прозвали "Гранд-джихад". Він став одним із безлічі подібних авто, які дивували своїм виглядом і нестандартним підходом до інженерії. Поява такого транспорту в перший рік війни говорила про жалюгідний на той момент стан української армії. Але головний висновок із цієї історії все ж інший. – Можна пишатися нашим народом, – каже підполковник, військовий журналіст Сергій Камінський. – У світі ще не було настільки масштабного волонтерського руху, прагнення захистити своїх бійців. Настільки різноманітної техніки, яку переробляли для фронту, я ніде не бачив. Навесні 2021 року Камінський випустив енциклопедію "Народні панцерники", в якій зібрав детальну інформацію про 75 бронемобілів, зроблених аматорськими конструкторськими бюро. Незвичайні авто і сучасні тачанки українських військових ворог називав "бандеромобілямі", "вундервафлямі" (жартівливе від нім. Wunderwaffe – диво-зброя), "шушпанцерами". Наші добровольці з властивим їм гумором і самоіронією теж вживали подібні слова. І давали своїм броньовикам цілком конкретні клички-позивні: "Крокодил", "Анаконда", "Верблюд", "Пряник", "Балу", "Варяг", "Ангеліна", "Ліля". Разом із Сергієм Камінським, волонтерами та бійцями, які пройшли Донбас, УП згадує яскраву історію українських панцерників. Текстова версія: https://www.pravda.com.ua/articles/2021/06/4/7295978/