Досліджуємо уподібнення за дзвінкістю та глухістю. Урок 17. Українська мова. 5 клас

Триває наша подорож країною мови для учнів п’ятих класів. На минулому уроці ми познайомилися з явищем уподібнення в групах приголосних звуків. Учитель розповів нам, що українській мові властива чітка вимова приголосних, зокрема і дзвінких. Та часом під час швидкого мовлення в групах приголосних може спостерігатися зміна вимови попереднього звука під впливом наступного. Таке явище називають уподібненням, або — асиміляцією. Ми дізналися, які види асиміляції приголосних властиві українській мові, і в яких випадках уподібнення правопис слова можна перевірити самостійно, не послуговуючись словником. Сьогодні ж ми докладніше розглянемо уподібнення приголосних за дзвінкістю та глухістю. Учитель пояснить, що уподібнення — це явище, що властиве тільки вимові. Воно не впливає на написання слів, але може викликати певні сумніви щодо правопису. Учитель розповість, що в українській мові дзвінкий приголосний завжди впливає своєю дзвінкістю на вимову попереднього глухого. Випадки ж уподібнення за глухістю, хоча й не властиві українській мові в тій самій мірі, проте часом трапляються в потоці швидкого мовлення. І здебільшого випадки такого уподібнення підпорядковуються певним правилам. Їх ми й розглянемо впродовж уроку.