Христина Соловій - Дівчинка «метелики в голові» (official audio)

"Дівчинка «метелики в голові»" з нового EP "Rosa Ventorum II" на стрімінґах: https://link.soloviy.com.ua/rosaII Христина Соловій в Instagram: https://bit.ly/Instagram_Soloviyka Дивитись інші кліпи: https://bit.ly/Soloviy_Videos Підписатися на канал Христини Соловій: https://bit.ly/YouTube_Soloviy Христина: «Це пісня-автопортрет. Мій спосіб розповісти з чого я зліплена. У ній сконцентрований весь мій львівський бекграунд з нічними літературними посиденьками та прокиданням з «Мертвим півнем» - культовим гуртом моєї юності. Однією з трагедій юності є намагання заслужити любов. Популярна культура привчає нас до того, що любов треба заслужити. І в юності, коли не вистачає самоусвідомлення - ми граємо в цю гру. Намагаємось заслужити любов батьків, досліджуємо що таке співзалежність у перших стосунках, сидимо на дофаміновій лайкоголці у стрічках соцмереж, намагаючись з себе вдавати кращих, ніж ми є насправді. Цією піснею, альбомом і навіть обкладинкою - я не намагаюсь вам сподобатись, а продовжую розповідати свою історію, у якій впізнають себе ще багато з вас. Ви не зобов‘язані відповідати ілюзіям інших щодо вас. Любов і краса в очах того, хто дивиться і якщо в чиїхсь очах нема любові - то це не ваші проблеми». Слова: Христина Соловій; Музика: Христина Соловій, Павло Литвиненко Електрогітара: Нікіта Юдін EP «Rosa Ventorum II» - друга частина альбому-квадрології, у якій співачка піднімає теми трагедій швидкоплинної юності, романтизуючи мрії як фентезі-світ, де можна продовжити свою молодість. Назва альбому «Rosa Ventorum» перекладається з латині як «Роза вітрів» та символізує подорож та віднайдення загубленого шляху. У графічному зображенні від його центру розходяться промені в 4 сторони світу. Тому альбом вийде окремо в 4 EP-частинах, що розкажуть про варіанти шляху для героїні. У другій частині альбому сонграйтерка звертається до трагедій юності - неминучого старіння та втраченого часу на пошуки себе. Її сучасники - міленіали, покоління “навколо тридцятирічних”, які проживають кризу “чверті життя”. Це дорослі діти, які на зорі юності їдуть з провінцій у великі міста за великими мріями досягати успіху. Проживати нудне життя ніким та ніде, тобто життя своїх батьків, - стає головним страхом епохи. Рядок з студентської пісні “Мертвого півня”: “Ми помрем не в Парижі, тепер я напевно це знаю, в провінційній пустелі, що потом кишить і слізьми“, - у процесі дорослішання сприймається незворотнім фатумом. Міста високої культури, великих грошей та свободи самовираження заганяють голодні мрійливі душі у щурячі перегони. Показовий гедонізм та прагнення вічної юності стають лейтмотивом стрічок соціальних мереж. Юнацький максималізм та дитячі мрії розчиняються в культурі порожнього декадансу, що породжує темряву буденності та самотності. ________________ Христина Соловій у соціальних мережах: Instagram: https://instagram.com/soloviyka Facebook: https://facebook.com/khrystyna.soloviy З питань співпраці та організації концертів звертайтеся до Іллі: +380 95 869 59 47 (Telegram). Співпраця: manager.solovij@gmail.com