Відео 15
Жадан/Турчинов – Болбочан (Лірик відео)
106 тис. переглядів на YouTube · опубліковано
Слухай "Болбочан" на улюбленій музичній платформі: https://tr.ee/kK_ibzDpvf Для нас постать Полковника лишається яскравою і трагічною, знаковою і суперечливою. А історія про нього – це ще одна спроба вирватися поза кола української нездатності триматися разом і вірити в свою перемогу. Наша історія – це історія спротиву. І спротив цей часто позначено яскравими перемогами та надіями. Історія полковника Болбочана саме про це – про нашу надію, з якої обов‘язково постане перемога. Слідкуй за Сергієм Жаданом: Facebook: https://www.facebook.com/serhiy.zhadan Instagram: https://www.instagram.com/serhiy_zhadan/ X: https://x.com/serhiy_zhadan TikTok: https://www.tiktok.com/@serhiy_zhadan Слідкуй за Євгеном Турчиновим: Instagram: https://www.instagram.com/ievgen_turchynov/ TikTok: https://www.tiktok.com/@ievgenturchynov Telegram: https://t.me/zhenya_turchik YouTube: https://www.youtube.com/@turchynovmusic Слова – Сергій Жадан Музика – Євген Турчинов Дизайн, монтаж – Юрко Альтруїст Запис – Сергій Кондратьєв та М.А.R.Т. Studio У відео використані відеоматеріали з кінофільмів "Арсенал" 1929 р., "Земля" 1930 р., "Щорс" 1939 р. режисера Олександа Довженко. Більше про фільми Довженка читай і дивись тут: https://dovzhenkocentre.org/ _______________ Болбочан Перший куплет: Тихі міста на сході засинають в імлі. Але хтось підступає до міста й готує облогу. Добре стояти на власній землі. Ми просто літери на чорному тлі. Час нам дарує зливу - тривалу й вологу. Сходяться на вогонь безіменні бійці. Де ти, полковнику, з лавами і прапорами? Сонце ховається в чорній ріці. Світло лежить на жіночім лиці. Але як нам тепер тримати відкрими брами? Приспів: Сонце в небі, наче мітка в руці. Хай буде прощення наприкінці. Втікає туман у промислові міста. Хай виживуть сто зі ста. Ось тобі, Господи, все, що везли. Ворог нищить залізничні вузли. Та приходить у сни східняків і кримчан полковник Болбочан. Другий куплет: У смерті теж є невдачі та вихідні. Столітня війна триває уздовж залізниці. Ми з тобою залишились одні. Хтось уголос відраховує дні. І для нас поміж цими днями немає різниці. Бачиш, полковнику, це твої чорні полки. Це твої темні химери і перші прориви. Ти все в житті робив навпаки. Ти текст, написаний від руки. Ти теплий дух лівобережної зливи.
Коментарі
Щоб написати, увійдіть.
Коментарів ще немає. Ваш буде першим.





