Енергетичний розворот Берліна: чи похитнулась віра в “зелену” політику?

Оберіть зручний спосіб підтримки проєкта 💰:
💸 https://uadd.me/GTBT_UA

«Відмова від атомної енергетики була серйозною стратегічною помилкою. Якщо ви вважали, що це необхідно, то хоча б три роки тому слід було залишити в експлуатації останні атомні електростанції Німеччини, щоб зберегти потужності, які ми мали на той момент.
Ось так ми здійснюємо найдорожчу енергетичну трансформацію в світі». — Фрідріх Мерц 14 січня 2026 року.

У той самий момент, коли канцлер Мерц грізно висловлювався на прийомі для бізнес-лідерів у Галле, звинувачуючи своїх попередників, зокрема так звану «імператрицю Європи» Ангелу Меркель, німецька економіка переживала вже третій рік поспіль економічного спаду.
Реальність не зважає на наші ідеологічні рамки. Вона не винагороджує моральні позиції. А закони фізики залишаються незмінними. Фрустрація Мерца викриває щось набагато глибше: як весь політико-промисловий істеблішмент може колективно неправильно оцінити один з найфундаментальніших стовпів сучасної держави.
Сьогодні енергія в Німеччині коштує втричі дорожче, ніж у Китаї. Того самого Китаю, який перетворив Німеччину з чемпіона з експорту на імпортера, що має двосторонній торговельний дефіцит у розмірі 50 мільярдів євро.
Отже, коли реальність все наполегливіше стукає у двері канцелярії канцлера, Берлін починає роздумувати над ідеями, які ставлять під сумнів самі основи його політичного консенсусу, включаючи основні припущення самого «Зеленого курсу».
ХДС зараз розглядає можливість переосмислення того, що насправді означає «кліматична нейтральність». Радикальні зміни — або навіть повне відхилення — вимагають не тільки великі підприємства, а й профспілки.
Нова мантра звучить так: «Гнучкі цілі замість жорстких шляхів. Технологічна відкритість замість ідеології».
Тож, чи тихо втрачають німецькі еліти віру в «Зелену угоду»? Давайте з’ясуємо.