ТАЙНА ВЕЧЕРЯ / Євангелія від МАРКА (14) Біблія / аудіокниги українською на FoxBooks

почав молитися, щоб, якщо можливо, минула його ця година. 36 І мовив: "Авва - Отче, усе тобі можливе: віддали від мене цю чашу! Та не що я хочу, а що ти." 37 І приходить, і знаходить їх уві сні, та й каже до Петра: "Симоне, ти спиш? Не міг єси чувати ані однієї години? 38 Чувайте ж, моліться, щоб не ввійти в спокусу. Дух бадьорий, але тіло кволе!" 39 І знову, відійшовши, молився та промовляв те саме слово. 40 І, повернувшися, знову знайшов їх уві сні, очі бо в них були отяжілі й вони не знали, що йому відказати. 41 Повернувся він утретє й каже їм: "Спите ще й спочиваєте? Досить, прийшла година: ось Син Чоловічий буде виданий у руки грішникам. 42 Уставайте, ходімо! Зрадник мій ось наблизився!" 43 І відразу ж, коли він ще говорив, прибув Юда, один з дванадцятьох, а з ним юрба з мечами та киями - від первосвящеників, книжників і старших. 44 Його зрадник дав їм знак, кажучи: "Кого поцілую, той і є: беріте його й ведіте обережно." 45 І скоро він прибув, то підійшов до Ісуса та й каже: Учителю - і поцілував його. 46 А вони наклали на нього руки й схопили його. 47 Один же з тих, що там були, витяг меч, вдарив слугу первосвященика й відтяв йому вухо. 48 Тоді Ісус, звернувшись до них, сказав їм: "Немов на розбійника ви вийшли з мечами та киями, щоб мене спіймати. 49 Щодня був я між вами, навчаючи у храмі, і ви мене не схопили. Та це - щоб збулося Писання." 50 Тоді всі, лишивши його, повтікали. 51 Якийсь же юнак, загорнений в одне лиш покривало, йшов за ним. Його схопили, 52 тож він, покинувши покривало, втік від них нагий. 53 І повели Ісуса до первосвященика; і зібрались усі первосвященики, старші та книжники. 54 Петро ж ішов слідом за ним здалека аж усередину до двору первосвященика і, сівши з слугами, грівся при ватрі. 55 Первосвященики ж і вся рада шукали свідчення на Ісуса, щоб його вбити, та не знаходили. 56 Багато бо свідчило неправдиво проти нього, але свідчення їхні не були згідні. 57 А деякі, підвівшись, так свідчили проти нього ложно: 58 "Ми чули, як він говорив: Зруйную храм цей рукотворний і за три дні збудую інший, нерукотворний." 59 Та й це їхнє свідчення не було однозгідне. 60 Тоді первосвященик, уставши посередині, спитав Ісуса, мовивши: "Не відказуєш нічого, коли оці свідчать проти тебе?" 61 Та він мовчав і нічого не відповідав. Знову спитав його первосвященик і каже йому: "Чи ти єси Христос, Син Благословенного?" 62 "Я є, - відповів Ісус, - і побачите Сина Чоловічого, який сидітиме праворуч Всемогутнього та йтиме по хмарах небесних." 63 Отож первосвященик роздер свою одежу й каже: "Навіщо нам іще свідків? 64 Ви чули богохульство! Як вам здається?" І всі вони присудили, що смерти він гідний. 65 Тож деякі стали плювати на нього, закривати йому лице й били його по щоках та приказували: "Пророкуй!" А й слуги били його по обличчі. 66 Коли Петро був унизу на подвір'ї, приходить одна з служниць первосвященика 67 і, побачивши Петра, що грівся, придивилась до нього та й каже: "А й ти був з Ісусом Назарянином." 68 Та він відрікся, кажучи: "Не знаю і не розумію, що ти таке кажеш." Та й вийшов геть на переддвір'я, - а півень і заспівав! 69 Служниця ж, побачивши його знову, почала говорити тим, що там стояли: "Цей з їхніх." 70 Та він відрікся знову. І трохи згодом ті, що там стояли, сказали до Петра: "Ти й справді з їхніх, бо ти галилеянин." 71 Він же став клястися і божитися, мовляв, не знаю цього чоловіка, про якого кажете. 72 І тієї ж миті півень заспівав удруге. І згадав Петро слово, що Ісус був промовив до нього: "Перше ніж півень заспіває двічі, - тричі мене відречешся." Та й заридав гірко.