РОЗП'ЯТТЯ / Євангелія від МАРКА (15) Біблія / аудіокниги українською на FoxBooks

1 Зсамого ранку первосвященики вчинили нараду із старшими та книжниками - увесь синедріон. Зв'язавши ж Ісуса, вони повели та й видали його Пилатові. 2 Пилат спитав його: "Ти - цар юдейський?" Він же у відповідь мовить йому: "Ти кажеш." 3 А первосвященики багато обвинувачували його. 4 І знову спитав його Пилат, кажучи: "Не відказуєш нічого? Дивись, скільки тебе винуватять." 5 Та Ісус нічого не відповідав більше, тож дивувався Пилат. 6 На свято Пасхи відпускав він їм одного в'язня, того, якого вони просили. 7 А був один, що звавсь Варавва, ув'язнений з бунтівниками, які під час бунту вчинили були вбивство. 8 І народ, підвівшися, почав просити про те, що він робив їм завжди. 9 Пилат же відповів їм, кажучи: "Хочете, щоб я відпустив вам царя юдейського?" 10 Знав бо, що первосвященики видали його через заздрощі. 11 Первосвященики ж підбурили народ, щоб він відпустив їм радше Варавву. 12 Пилат знову заговорив і мовив до них: "Що ж мені робити з тим, що ви звете царем юдейським?" 13 А ті знову закричали: "Розіпни його!" 14 Пилат же сказав до них: "Що за зло вчинив він?" А вони ще гірше кричали: "Розіпни його!" 15 Тоді Пилат, бажаючи догодити юрбі, відпустив їм Варавву, Ісуса ж, убичувавши, видав, щоб його розіп'яли. 16 Вояки повели його в середину двору, тобто у Преторію, та й скликали всю чоту. 17 Вони вдягли його в багряницю і, сплівши вінець із тернини, поклали на нього 18 та й почали його вітати: "Радуйся, царю юдейський!" 19 І били його тростиною по голові, плювали на нього й, падаючи на коліна, поклонялись йому. 20 Коли над ним наглумилися, зняли з нього багряницю й одягнули його в його одежу. Опісля ж повели його на розп'яття. 21 Одного ж перехожого, Симона Киринея, батька Олександра та Руфа, що повертався з поля, присилували нести його хрест. 22 І привели його на місце Голготу, що значить Череп-місце, 23 та й дали йому пити вина, змішаного з міррою, та він не прийняв. 24 Тоді розіп'яли його й поділили його одежу, кинувши на неї жереб, хто що візьме. 25 Була ж: третя година, коли вони розіп'яли його. 26 А був і напис, за що його засуджено, написаний: "Цар Юдейський." 27 І розіп'яли з ним двох розбійників, одного праворуч, а другого ліворуч від нього. 28 Тоді збулось Писання, що каже: "І з беззаконними полічено його." 29 І прохожі хулили його й, киваючи своїми головами, промовляли: "Гей, ти, що храм руйнуєш і в три дні знов його будуєш 30 - спаси себе з хреста!" 31 А й первосвященики глузували між собою й разом з книжниками приказували: "Інших спасав, а себе - не може спасти! 32 Христос, цар Ізраїля - хай зійде тепер із хреста, щоб ми побачили й увірували." Та й ті, що були з ним розп'яті, зневажали його. 33 А як настала шоста година, темрява наступила по всій землі аж до дев'ятої години. 34 О дев'ятій же годині Ісус скрикнув голосом сильним: "Елої, Елої, лама савахтані?" - що означає у перекладі: "Боже мій, Боже мій! Чому єси покинув мене?" 35 Деякі з тих, що там стояли, почувши те, казали: "Он, Іллю кличе!" 36 Побіг один і, намочивши губку оцтом та настромивши на тростину, давав йому пити, кажучи: "Чекайте, побачимо, чи прийде Ілля зняти його!" 37 А Ісус, голосом сильним скрикнувши, віддав духа. 38 Тоді завіса в храмі роздерлася надвоє, зверху аж донизу. 39 Бачивши ж сотник, що стояв проти нього, що так віддав духа, сказав: "Чоловік цей справді був Син Божий." 40 Були й жінки, що дивилися здалека. Між ними була Марія Магдалина, Марія, мати Якова Молодшого та Йосифа, і Саломія, 41 що слідом за ним ходили і йому услугували, як був він у Галилеї, та й багато інших, що з ним були прийшли в Єрусалим. 42 Коли настав уже вечір, - тому що була це п'ятниця, тобто перед суботою, 43 - Йосиф Ариматейський, поважний радник, що й сам очікував Божого Царства, прибув і, сміливо ввійшовши до Пилата, попросив тіло Ісуса. 44 Пилат же здивувався, що вже вмер; і прикликавши сотника, спитав його, чи давно помер. 45 Довідавшись від сотника, він видав Йосифові тіло; 46 а Йосиф, купивши полотно, зняв його, обгорнув полотном і поклав його у гробі, що був висічений у скелі; потім прикотив камінь до входу гробу; 47 Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосифа, дивились, де його покладено.