Чому США програють війну, яку вони виграють

Оберіть зручний спосіб підтримки проєкта 💰:
💸 https://uadd.me/GTBT_UA

28 лютого о 00:6:35 за середньоєвропейським часом Центральне командування США оголосило, що американські війська — спільно з союзниками — розпочали повітряні удари по Ірану.

Протягом наступних п’ятдесяти днів американські та ізраїльські удари проклали шлях руйнувань по всій Ісламській Республіці. Тринадцять тисяч бойових вильотів. Збитки, що сягають сотень мільярдів доларів. Значна частина звичайного військового потенціалу Ірану та оборонної промислової бази — знищена. А на вершині списку цілей: сам Верховний лідер Алі Хаменеї, убитий — разом із низкою інших фігур із самого верху режиму аятол.

Ці 50 днів були, перш за все, історією хаосу. Блокади, обмеження та санкції вводилися, скасовувалися та знову вводилися — іноді протягом усього лише кількох годин. Результат? Світова економіка опинилася у пастці, іранський режим боровся до останньої краплі крові, а розумного «виходу з війни» не було. Саме тому ця 50-денна позначка є вдалим моментом для підбиття перших підсумків.

Хоча вступна частина цього епізоду може наводити на думку про повну перемогу США, це не так.

Асиметрія цілей означає, що будь-який серйозний підрахунок виграшів і втрат стає для Вашингтона набагато незручнішим, ніж це випливає з сухих цифр. Настільки незручним, що зараз на часі постає законне запитання: чи зазнають американці стратегічної поразки в Ірані?

Докази свідчать, що так.