На острові Хортиця група ентузіастів і дослідників будує стародавній човен-довбанку. Використовуючи автентичні інструменти та методи. Зокрема використовують старовинні козацькі сокори 16-17 століть! Мистецтво виробництво цих човнів передавалося з покоління в покоління, ще від енеоліту (приблизно 6 тис. років) до кінця 19 століття!
Унікальність цього проєкту полягає у використанні саме інструментів і методів давніх майстрів.
Валерій Нефедов автор цього проєкту відомий гідроархеолог, науковий співробітник Національного заповіднику “Хортиця” – “Ми намагаємося відтворити процеси виробництва цих човнів і відчути як це!” Подальші роботи та спуск на воду дивіться у наступних наших відео!
💚 Підтримайте наші науково-просвітницький канал:
🔹 МОНО – https://send.monobank.ua/jar/4yZGUvS4Qd
🔹 BUY ME A COFFEE- https://www.buymeacoffee.com/RID_UA
00:01:48 – Відтворення традицій виготовлення довбаного човна
00:02:00 – Дослідження річкових традицій Подніпров’я
00:02:11 – Осокор як матеріал для човна
00:02:24 – Завершення зовнішньої обробки деревини
00:02:32 – Вивчення технології виготовлення човна
00:02:40 – Джерела про давні технології
00:03:01 – Перший проєкт: набірний козацький дуб
00:03:13 – Довбанка (моноксил) – тип човна з літописів
00:03:25 – Використання довбанок у давньоруських лодіях
00:03:42 – Героїчні походи в Чорне море
00:03:50 – Моноксили як найперші човни в історії
00:04:02 – Поширеність технології по всьому світу
00:04:18 – Найдавніші свідчення з Дніпра
00:04:30 – Археологічні знахідки доби бронзи і неоліту
00:04:54 – Традиції козацьких чайок: понад 1500 років
00:05:12 – Моноксили зберігались до ХХ століття
00:05:30 – Довбанки в побуті рибалок ХХ століття
00:05:47 – Експедиції на Десну і експонати Хортиці
00:06:06 – Вивчення досвіду, збереження технології
00:06:14 – Складність і витрати праці на виготовлення
00:06:23 – Комбінація сучасних і традиційних інструментів
00:06:40 – Струги, сокири, долота – інструменти пращурів
00:07:01 – Мета – відтворити історичне середовище
00:07:17 – Козацький табір, одяг, їжа, побут
00:07:36 – Майбутні плани після війни
00:07:51 – Глибше занурення в історичні аспекти
00:08:45 – Археологічні довбанки здебільшого з дуба
00:09:00 – Чому дуб добре зберігається
00:09:06 – Датування човнів з дна біля Хортиці
00:09:13 – Від V до XV століття – раннє середньовіччя
On the island of Khortytsia, a group of enthusiasts and researchers are building an ancient longboat. Using authentic tools and methods. In particular, they use ancient Cossack sokors of the 16th and 17th centuries! The art of making these boats has been passed down from generation to generation, from the Eneolithic period (approximately 6,000 years old) to the end of the 19th century!
The uniqueness of this project lies in the use of the tools and methods of ancient masters.
Valerii Nefedov, the author of this project, is a well-known hydroarchaeologist and researcher at the Khortytsia National Reserve – “We are trying to recreate the processes of making these boats and feel what it’s like!” Watch our next videos for further work and the launch!
🔻 In the YouTube menu select the appropriate subtitles and see this unique process from the depths of the ages! 🔻
💚 Support our scientific and educational channel:
🔹 MONO – https://send.monobank.ua/jar/4yZGUvS4Qd
🔹 BUY ME A COFFEE- https://www.buymeacoffee.com/RID_UA
#човен_довбанка #острів_Хортиця #історія_України #жива_історія #суднобудування #реконструкція #козаки #теслярство #стародавні_човни #автентичні_інструменти #козацька_спадщина #давні_ремесла #археологія_України #традиційні_технології #енеоліт #викопна_культура #Запоріжжя #історіяукраїни #сатровинні_технології #козацькі_сокири #старовинні_інструменти #теслярство #давні_ремесла #човни_з_енеоліту #човни_давнини #історія_судноплавства #living_history #dugout_canoe #ancient_shipbuilding #experimental_archaeology #authentic_tools #heritage_crafts #Ukrainian_History #Hortytsia_Island #archaeology_project #history_of_shipping #моноксил #козацькі_човни #однодеревка #маловідома_історія #давні_човни #дерев’яні_човни #історичний_експеримент












Будьте першим, хто прокоментує