Невидима війна Китаю: уроки Мао для XXI століття

Оберіть зручний спосіб підтримки проєкта 💰:
💸 https://uadd.me/GTBT_UA

У 1940 році в печерах Яньаня Мао Цзедун розробляв тактичні настанови для боротьби проти Гоміньдану. Він писав не про відкриту війну, а про стриманість — про мистецтво тривалої боротьби, в якій треба одночасно воювати з супротивником і співпрацювати з ним, і де тисяча дрібних ударів може знесилити його надійніше, ніж один вирішальний удар.
Вісімдесят шість років потому в пекинському урядовому комплексі Чжуннаньхай політичний спадкоємець Мао, Сі Цзіньпін, зустрічав президента США Дональда Трампа тримаючи напоготові ту саму політичну стратегію, хоча американська сторона, здається, цього не усвідомлювала.
І це, справді, була подія високого рівня. У Пекіні лідери двох найпотужніших держав світу зустрілися вперше з 2017 року — тобто з часу першого терміну Трампа на посаді. У тижні, що передували саміту, існували чіткі очікування, що переговори Трампа з Сі можуть привести до прориву у відносинах між США та Китаєм. Тим більше, що між ними з’явився спільний інтерес — протоку Ормуз потрібно було знову відкрити, а нафта мала й надалі надходити до серця світової економіки.
Китайська сторона зустріла Трампа з надзвичайною помпезністю: 21-гарматним салютом на площі Тяньаньмень, державним банкетом у Великій народній залі та рідкісним привілеєм провести переговори в Чжуннаньхаї — закритому урядовому комплексі, де керівництво Комуністичної партії Китаю веде свої справи.
Американський президент висловив теплі слова на адресу Сі Цзіньпіна, назвавши його своїм другом. Сі, у свою чергу, запевнив його, що «велике відродження китайської нації» та «повернення величі Америки» можуть йти рука в руку. І все ж Джеймс Палмер, пишучи у Foreign Policy, охарактеризував саміт Трампа та Сі як… банальний.
Чому?
Давайте детальніше розглянемо переговори Трампа з Сі Цзіньпіном. Їхній перебіг багато що розповідає про те, як кожна з держав зараз розуміє своє становище, як вона бачить свого суперника і які інструменти має намір використовувати в майбутній конкуренції.
З цих спостережень вимальовуються обриси нової архітектури суперництва між США та Китаєм.