''Гайдамаки ІНТРОДУКЦІЯ'' - ТАРАС ШЕВЧЕНКО / аудіокниги українською на Fox Books

Була колись шляхетчина, Вельможная пані; Мірялася з москалями, З ордою, з султаном, З німотою… Було колись… Та що не минає? Було, шляхта, знай, чваниться, День і ніч гуляє Та королем коверзує… Не скажу Степаном Або Яном Собієським: Ті два незвичайні,— А іншими. Небораки Мовчки панували. Сейми, сеймики ревіли, Сусіде мовчали, Дивилися, як королі Із Польщі втікають, Та слухали, як шляхетство Навісне гукає. "Nie pozwalam! nie pozwalam!" Шляхта репетує, А магнати палять хати, Шабельки гартують. Довго таке творилося, Поки не в Варшаві Запанував над ляхами Понятовський жвавий. Запанував, та й думав шляхту Приборкать трошки… не зумів! Добра хотів, як дітям мати, А може, й ще чого хотів. Єдине слово "nie pozwalam" У шляхти думав одібрать, А потім… Польща запалала, Панки сказилися… Кричать: "Гонору слово, дарма праця! Поганець, наймит москаля!" На ґвалт Пулавського і Паца Встає шляхеськая земля, І — разом сто конфедерацій. Розбрелись конфедерати По Польщі, Волині, По Литві, по Молдаванах І по Україні; Розбрелися та й забули Волю рятувати, Полигалися з жидами, Та й ну руйнувати. Руйнували, мордували, Церквами топили… А тим часом гайдамаки Ножі освятили