''Гайдамаки КОНФЕДЕРАТИ'' - ТАРАС ШЕВЧЕНКО / аудіокниги українською на Fox Books

"Одчиняй, проклятий жиде! Бо будеш битий… одчиняй! Ламайте двері, поки вийде Старий паскуда!" "Постривай! Стривайте, зараз!" "Нагаями Свиняче ухо! Жартувать, Чи що, ти хочеш?" "Я? з панами? Крий боже! зараз, дайте встать, Ясновельможні (нишком — свині)". "Пане полковнику, ламай!" Упали двері… а нагай Малює вздовж жидівську спину. "Здоров, свине, здоров, жиде, Здоров, чортів сину!" Та нагаєм, та нагаєм. А жид зогнув спину: "Не жартуйте, мості-пане!" "Добривечір в хату! Ще раз шельму! ще раз!.. годі! Вибачай, проклятий! Добривечір! а де дочка?" "Умерла, панове". "Лжеш, Іудо! нагаями!" Посипались знову. "Ой паночки-голубчики, Єй-богу, немає!" "Брешеш, шельмо!" "Коли брешу, Нехай бог карає!" "Не бог, а ми. Признавайся!" "Нащо б мав ховати, Якби жива? Нехай, боже, Щоб я був проклятий!.." Літаню співає. Перехрестись!" "Як же воно? Далебі, не знаю". "Отак, дивись…" Лях хреститься, А за ним Іуда, "Браво! браво! охрестили. Ну, за таке чудо Могоричу, мості-пане! Чуєш, охрещений? Могоричу!" "Зараз, зараз!" Ревуть, мов скажені, Ревуть ляхи, а поставець По столу гуляє. "Єще Польща не згінела!"— Хто куди гукає. "Давай, жиде!" Охрещений Із льоху та в хату, Знай, шмигляє, наливає; А конфедерати, Знай, гукають: "Жиде! меду!" Жид не схаменеться. "Де цимбали? грай, псявіро!" Аж корчма трясеться — Краков'яка оддирають, Вальса та мазура. І жид гляне, та нищечком: "Шляхетська натура!" "Добре, годі! тепер співай!" "Не вмію, єй-богу!" "Не божись, собача шкуро!" "Яку ж вам? Небогу?" "Була собі Гандзя, Каліка небога, Божилася, Молилася, Що боліли ноги; На панщину не ходила, А за парубками Тихесенько, Гарнесенько Поміж бур'янами". "Годі! годі! це погана: Схизмати співають". "Якої ж вам? хіба оцю? Стривайте, згадаю…" "Перед паном Хведором Ходить жид ходором, І задком, І передком Перед паном Хведірком". "Добре, годі! тепер плати!" "Жартуєте, пане: За що платить?" "Що слухали. Не кривись, поганий! Не жартуєм. Давай гроші!" "Де мені їх взяти? Ні шеляга, я панською Ласкою багатий". "Лжеш, собако! признавайся! А нуте, панове, Батогами!" Засвистіли, Хрестять Лейбу знову. Періщили, періщили, Аж пір'я летіло… "Єй же богу, ні шеляга! Їжте моє тіло! Ні шеляга! ґвалт! рятуйте!" "Ось ми порятуєм". "Постривайте, я щось скажу". "Почуєм, почуєм, Та не бреши, бо, хоч здохни, Брехня не поможе". "Ні, в Вільшаній…" "Твої гроші?" "Мої!.. ховай боже! Ні, я кажу, що в Вільшаній… Вільшанські схизмати По три сем'ї, по чотири Живуть в одній хаті". "Ми це знаєм, бо ми сами Їх так очухрали". "Та ні, не те… вибачайте… Щоб лиха не знали, Щоб вам гроші приснилися.. Бачте, у Вільшаній У костьолі… у титаря… А дочка Оксана! Ховай боже! як панночка! Що-то за хороше! А червінців! хоч не його, Так що? аби гроші". "Аби гроші, однаково! Правду Лейба каже; А щоб певна була правда, Нехай шлях покаже. Одягайся!" Поїхали Ляхи у Вільшану. Один тілько під лавою Конфедерат п'яний Не здужа встать, а курника, П'яний і веселий: "My zyjemy, my zyjemy, Polska nie zginela".