Франсуа Війон, Балада прикмет (поезія українською) (2021)

Я знаю — мухи гинуть в молоці, Я знаю добру і лиху годину, Я знаю — є співці, сліпці й скопці, Я знаю по голках сосну й ялину, Я знаю, як кохають до загину, Я знаю чорне, біле і рябе, Я знаю, як господь створив людину, Я знаю все й не знаю лиш себе. Я знаю всі шляхи й всі манівці, Я знаю небо щастя й сліз долину, Я знаю, як на смерть ідуть бійці, Я знаю і чернички спідничину, Я знаю гріх, але грішить не кину, Я знаю, хто під течію гребе, Я знаю, як в бочках скисають вина, Я знаю все й не знаю лиш себе. Я знаю — коні є і є їздці, Я знаю, скільки мул бере на спину, Я знаю, хто працює без упину, Я знаю сну й пробудження хвилину, Я знаю Рим і як він всіх скубе, Я знаю і гуситську всю провину, Я знаю все й не знаю лиш себе. Я знаю палац, знаю і хатину, Я знаю цвіт, і плід, і соб-цабе, Я знаю смерть і знаю домовину, Я знаю все й не знаю лиш себе. Переклад Л. Первомайського 🕊️ Підписатися в інстаграмі: https://cutt.ly/OhAqPzO на ФБ: https://cutt.ly/GhAqSO